Вибори у Киргизстані: президентське крісло займе людина, що три місяці тому ще сиділа у в’язниці
в Киргизстані пройшли вибори президента. Перемогу здобув 52-річний Садир Жапаров, який з гігантським відривом випередив 16 інших конкурентів. Він отримав майже 80% голосів. Слідом йде Адахан Мадумаров з менш ніж 7%, інші претенденти набрали менше 3%, передає УНН з посиланням на місцеве видання 24.kg.
Одночасно з виборами відбувся референдум про зміну форми правління з парламентської на президентську республіку. Більшість підтримали цю пропозицію. При цьому явка, хоча вибори були достроковими і пройшли всього через чотири місяці після революції, була відносно невеликою — менше 40%.
Тепер Жапаров збирається зайнятися зміцненням президентської вертикалі влади. У найближчі два місяці в Киргизстані відбудеться конституційна реформа, заявив він пізно ввечері в неділю, коли його перемога вже стала очевидною. “Після конституційної реформи буде новий уряд, новий парламент, який буде обиратися за змішаною системою — за партійними списками і одномандатним округами”, — також сказав він і уточнив, що “усі реформи повинні закінчитися до 1 червня”.
Сьогодні вибори прокоментували в ОБСЄ. Як повідомив спеціальний координатор і керівник місії короткострокових спостерігачів ОБСЄ Пітер Юель-Йенсен — боротьба серед кандидатів на виборах президента Киргизстану була нерівною через переваги в фінансуванні кампанії Садира Жапарова.
“Ми виявили, що законодавча база забезпечує рівні вибори, а фундаментальні свободи були в цілому дотримані. У самій кампанії проте переважав один кандидат — (він) отримав перевагу у вигляді невідповідних фінансових коштів і використанні адміністративного ресурсу, що призвело до нерівних умов боротьби”, — зазначив Юель-Йенсен.
За його словами, “з самого початку було видно, що в цій виборчій кампанії переважає Садир Жапаров: наприклад, на його виборчу кампанію довелося 54% всіх витрат і 99% всіх оплачених матеріалів в ЗМІ”.
При цьому, Юель-Йенсен зазначив, що в день виборів представники місії “в цілому спостерігали добре організований виборчий процес”.
Примітно, що ще декілька місяців тому Садир Жапаров перебував у в’язниці. У вересні 2012 року по відношенню до Садира Жапарова, який очолив на той час фракцію “Ата-Журт”, Генпрокуратура країни порушила кримінальну справу. Його звинуватили в шахрайстві за фактом незаконної приватизації будівлі в Бішкеку. Парламент тоді відмовив генпрокурору в залученні Садира Жапарова до кримінальної відповідальності.
Йшлося про те, що будівля, яка нібито належало людям Максима Бакієва, виявилася у Ельдара Мадилбекова — сина депутата Турата Мадилбекова. А потім її купив Садир Жапаров. До речі, Мадилбекова-молодшого засудили на дев’ять років.
У той же рік Садир Жапаров очолив парламентську комісію щодо “Кумтору”. Він вимагав націоналізації родовища і вигнання канадських інвесторів. 3 жовтня 2012 року депутати “Ата-Журт” Камчибек Ташиєв, Садир Жапаров і Талант Мамитов влаштували мітинг у “Білого дому”. Самого Жапарова на ньому не було. Але його звинуватили в підбурюванні. 9 березня 2013 року суд визнав винними Камчибека Ташиєв і Садира Жапарова за статтею 295 “Насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади” УК КР і засудив до одного року і шести місяців позбавлення волі. ЦВК, виконуючи рішення Феміди, позбавила Садира Жапарова мандату.
Пізніше Жапаров виїхав з країни, побоюючись переслідувань і гонінь. Садир Жапаров повернувся в Киргизстан у березні 2017 року. У день приїзду його заарештували. Суд засудив Садира Жапарова до 11 з половиною років в’язниці за статтею “Захоплення заручника”. В ніч з 5 на 6 жовтня 2020 року прихильники звільнили його з ВК № 1, де він відбував покарання.
Буквально за добу Верховний суд повернув справу Садира Жапарова на перегляд. Це дозволило йому балотуватися в президенти Киргизстану. 5 жовтня 2020 року в результаті масових протестів і заворушень у Бішкеку — Жапарова випустили на свободу, а також призначили 6 жовтня — в.о. прем’єра країни.
